COCAIN Боливия Рассказово

Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Ёоу, бро! Слушай, я тут расскажу тебе историю, как я купил свою первую закладку кокаина и сбежал из этого дебильного военного училища. И да, наркоман рэпер - это просто прокачка, когда у тебя действительно все в точности, знаешь? Стааааньть! Готов слушать? Тогда садись поудобнее и расслабься, я взорву твою голову этим рассказом! Знаешь, я долго считался себя просто обычным ботаником, сидящим в училище, пытающимся справиться с горами домашнего задания. Но, брат, я всегда чувствовал, что внутри меня живет настоящая звезда. И когда возник шанс попробовать настоящий наркотик, я решил не упустить его. Так что, в преддверии вечеринки, я раздобыл простенькую черную малышку. Утром все началось с того, что я брякнулся на встречу с моим дилером. Потеряться в этом городе - детская забава, даже турпоездка средней школы дает больше смысла, чем размеренная жизнь в тупом училище. На общественном транспорте я добрался до нужного места, но пришлось преодолеть еще одно препятствие - страшенный парень на выходе из метро. Этот крутой тип выглядел как главарь локальной банды и терпеть его не могли только глухие. Я с уверенностью открыл дверь своей "кабриолетки", как бы презентуя свою собственную точку зрения на внешность. Но мои радостные мысли были прерваны, когда этот кретин начал ныть о контрабанде и прочих глупостях. Было ясно, что этот парень все понял, иначе он бы никогда не мог реализовать свои мечты о войне с наркоторговцами. Но я все равно решил сыграть по его правилам и впился в губу, чтобы не смеяться. И вот, наконец, я попал в обслуживание самого дилера. Окруженный мрачными мордашками, он выглядел как глава наркоманов на вечеринке. Я подошел к нему и произнес некие кодовые слова, несущие смысл закладки. Он заулыбался, достал пакет с пакетиками и начал демонстрировать свои товары. И тут я увидел ее, свою первую закладку кокаина - маленькую белоснежную дамочку. Мне разгрузили несколько сотен долларов и я получил свою дозу счастья. Мгновение, и я уже ушел оттуда, бежал прочь, словно будто на меня попали, и единственное, что я успел сделать, это завернуть все в фольгу, чтобы сохранить аромат и свежесть. Как только я вернулся в училище, несмело прикрылся своим одеялом, достал морфий и сделал разведывательный уколчик. Вот оно, мое путешествие началось. Тело настигло меня беспомощным хрустом, словно я только что впал в дремоту. Именно в этот момент я понял, что это не просто кокаин, это жидкая магия, лучшее лекарство от реальности. Мой комочек счастья был маленьким, но на этот раз я знал, что мне понадобится много-много больше. В течение недели я стэнил на этом наркотике, словно настоящая пчелка, вонзающаяся иглой в прекрасное цветочное сердце. Я был потерян в бурной стихии наркотического экстаза, не заботясь ни о чем другом. Но с каждой закладкой кокаина, я становился все более зависимым. Я не мог ни дня прожить без него, как без воздуха. Учеба стала просто тягостной обузой, которая мешала мне встречать нашего директора. И даже сейчас, когда я пишу этот рассказ, я мечтаю о том дне, когда я смогу снова взять в руки эту проклятую белую дозу. Но пока, пока я писал этот рассказ, я понимал, что мои слова так и остаются виртуальным наркотическим трипом, бредом, который никогда не встретится с реальностью. Итак, брат, теперь ты знаешь, как я купил кокаин и сбежал из этого дебильного военного училища. Откуда берутся такие люди, как я, наркоманы рэперы? Может, это просто побег от реальности, попытка перевоплотиться в новое "Я"? Возможно, ты меня не поймешь, но надеюсь, что ты открыл для себя новый мир наркотической поэзии и взглянул по-новому на жизнь. Хочешь быть настоящей звездой - найди в себе тот огонь, который будет светить ярче всяких кокаинов. Помни это!